Стаття 154 Виборчого кодексу України. Порядок висування кандидатів у народні депутати України

1. Право висування кандидатів у депутати реалізується виборцями через партії у порядку, передбаченому цим Кодексом.

2. Висування кандидатів у депутати розпочинається з першого дня виборчого процесу і закінчується за сорок п’ять днів до дня голосування.

3. Висування кандидатів у депутати партією, формування та затвердження загальнодержавного виборчого списку та регіональних виборчих списків здійснюються на її з’їзді (зборах, конференції) у порядку, встановленому статутом партії та цією статтею.

На з’їзді (зборах, конференції) партії щодо висування кандидатів у депутати за дорученням Голови Центральної виборчої комісії має право бути присутнім член Центральної виборчої комісії.

4. Повідомлення про час і місце проведення з’їзду (зборів, конференції) партії з метою висування кандидатів у депутати, порядок акредитації на такому з’їзді (зборах, конференції) представників засобів масової інформації, визначений його організаторами, не пізніш як за п’ять днів до дня проведення з’їзду (зборів, конференції) розміщується на офіційному веб-сайті партії та подається до Центральної виборчої комісії. Центральна виборча комісія не пізніше наступного дня з дня отримання такого повідомлення розміщує його на своєму офіційному веб-сайті.

5. Партія може висунути кандидатом у депутати особу, яка є членом цієї партії, або безпартійну особу, яка відповідно до статті 134 цього Кодексу має право бути обраною депутатом.

6. Партія висуває кандидатів із числа осіб, зазначених у частині п’ятій цієї статті, у вигляді загальнодержавного виборчого списку, який формується та затверджується на з’їзді (зборах, конференції) партії.

7. Загальнодержавний виборчий список партії повинен складатися не більше ніж із 450 кандидатів у депутати.

8. Із числа кандидатів, включених до загальнодержавного виборчого списку, окрім кандидатів, включених під першими дев’ятьма номерами до загальнодержавного виборчого списку, партія на тому самому з’їзді (зборах, конференції) формує і затверджує регіональні списки кандидатів у депутати у кожному виборчому регіоні, передбаченому статтею 138 цього Кодексу. Регіональний виборчий список партії повинен включати не менше п’яти та не більше вісімнадцяти кандидатів.

9. Кожен кандидат у депутати, включений до загальнодержавного виборчого списку, також має бути включений до одного з регіональних виборчих списків, окрім кандидатів, включених під першими дев’ятьма номерами до загальнодержавного виборчого списку. Кандидат не може бути включений до загальнодержавного виборчого списку партії більше ніж один раз, а також до двох чи більше різних регіональних виборчих списків.

10. Особа має право надати згоду балотуватися та бути включеною до загальнодержавного та регіонального виборчих списків лише однієї партії.

11. Черговість (порядкові номери) кандидатів у загальнодержавному виборчому списку та у регіональних виборчих списках визначається на з’їзді (зборах, конференції) партії під час висування кандидатів у депутати та формування відповідного списку.

12. Під час формування загальнодержавного та регіональних виборчих списків партія повинна забезпечити присутність у кожній п’ятірці (місцях з першого по п’яте, з шостого по десяте і так далі) кожного виборчого списку чоловіків і жінок (не менше двох кандидатів кожної статі).

У разі формування партією загальнодержавного та регіональних виборчих списків з кількістю кандидатів у депутати, яка не є кратною п’яти, до останніх у списку кандидатів (від 1 до 4) застосовується вимога щодо почергового включення кандидатів різної статі до списку.

13. Рішення з’їзду (зборів, конференції) партії про висування кандидатів у депутати від партії приймається шляхом затвердження загальнодержавного виборчого списку та регіональних виборчих списків кандидатів у депутати, віднесених партією до відповідних виборчих регіонів, передбачених статтею 138 цього Кодексу, які додаються до такого рішення і є його невід’ємною частиною. Рішення з’їзду (зборів, конференції) партії про висування кандидатів у депутати підписується керівником партії і скріплюється печаткою партії.

14. Форми загальнодержавного та регіонального виборчих списків кандидатів у депутати від партії затверджуються Центральною виборчою комісією і не можуть бути змінені під час виборчого процесу.

15. У загальнодержавному виборчому списку щодо кожного кандидата зазначаються:

1) порядковий номер кандидата у загальнодержавному виборчому списку;

2) прізвище, власне ім’я (усі власні імена), по батькові (за наявності) кандидата;

3) число, місяць і рік народження;

4) громадянство із зазначенням часу проживання на території України;

5) відомості про освіту;

6) посада (заняття), місце роботи;

7) адреса місця проживання;

8) партійність;

9) відомості про наявність чи відсутність судимості;

10) відомості про наявність чи відсутність представницького мандата;

11) номер та назва виборчого регіону, до якого віднесено кандидата;

12) порядковий номер кандидата у відповідному регіональному виборчому списку.

16. У кожному регіональному виборчому списку стосовно кожного кандидата зазначаються порядковий номер кандидата у цьому регіональному виборчому списку, а також відомості, зазначені у пунктах 2-8 частини п’ятнадцятої цієї статті.

Ст 154 Виборчого кодексу України зі змінами 2024 рік №396-IX від 19.12.2019, редакція від 01.08.2021

Кодекс чинний. Актуальність перевірено 10.02.2021

Структура акту