Стаття 14 Закону України Про засади моніторингу, звітності та верифікації викидів парникових газів. Основні права та обов’язки верифікатора

1. Верифікатор має право:

1) визначати форми та методи проведення верифікації відповідно до цього Закону, порядку верифікації звіту оператора та договору з оператором;

2) отримувати документи, матеріали та відомості, наявні в оператора, необхідні для проведення верифікації, в обсягах, установлених законодавством;

3) залучати фахівців з технічних питань для отримання висновків та роз’яснень з питань щодо проведення верифікації;

4) приймати рішення про проведення невиїзної верифікації за умови дотримання вимог, передбачених законодавством;

5) здійснювати інші права відповідно до законодавства у сфері моніторингу, звітності та верифікації.

2. Верифікатор зобов’язаний:

1) проводити верифікацію звіту оператора відповідно до законодавства;

2) забезпечити компетентність персоналу, залученого до діяльності з верифікації;

3) підготувати та скласти внутрішню верифікаційну документацію;

4) забезпечити проведення внутрішньої перевірки верифікаційного звіту та внутрішньої верифікаційної документації відповідно до порядку верифікації звіту оператора;

5) підготувати та видати оператору верифікаційний звіт;

6) забезпечити надання на запит уповноваженого органу або національного органу України з акредитації доступу до внутрішньої верифікаційної документації;

7) зберігати конфіденційність інформації, отриманої під час верифікації, не розголошувати відомостей, до яких верифікатор має доступ під час проведення верифікації, і не використовувати їх у своїх інтересах або в інтересах третіх осіб;

8) здійснювати інші обов’язки відповідно до законодавства у сфері моніторингу, звітності та верифікації.

Ст 14 ЗУ Про засади моніторингу, звітності та верифікації викидів парникових газів зі змінами 2024 рік №377-IX від 12.12.2019

Закон чинний. Актуальність перевірено 10.02.2021

Структура акту