1. Регуляторний орган встановлює порядок розгляду спорів між постачальниками електронних комунікаційних мереж та/або послуг, який визначає, зокрема, вимоги щодо:
1) форми, змісту і порядку подання заяв для вирішення спорів;
2) проведення переговорів між сторонами з метою врегулювання спору;
3) надання та збору доказів, проведення експертизи (у разі необхідності);
4) підготовки до розгляду спору, в тому числі щодо створення робочих груп для попереднього розгляду спору і надання пропозицій регуляторному органу про його вирішення;
5) порядку повідомлення сторін про проведення засідань, інших заходів з розгляду спору;
6) процедури розгляду спорів, у тому числі в електронній формі.
2. Сторони спору мають право:
1) ознайомлюватися з матеріалами розгляду спору;
2) надавати регуляторному органу докази, пояснення, запити, інші документи щодо предмета спору, обґрунтовувати свою позицію, в тому числі щодо заперечень іншої сторони або інших зацікавлених осіб, які беруть участь у розгляді спору;
3) одержувати копії рішень, інших процесуальних документів регуляторного органу щодо врегулювання спору;
4) оскаржувати рішення регуляторного органу до суду;
5) здійснювати інші права, передбачені цим Законом та правилами розгляду спорів, встановленими регуляторним органом.
Сторона спору має право відмовитися від своїх вимог.
Сторона спору має право визнати заявлену їй вимогу.
Сторони можуть закінчити розгляд спору шляхом укладення мирової угоди.
Сторони при розгляді спору повинні користуватися своїми правами на добросовісній та справедливій основі.
3. Заява щодо вирішення спору залишається без розгляду регуляторним органом у таких випадках:
1) предмет спору не належить до компетенції регуляторного органу;
2) спір між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав знаходиться на розгляді регуляторного органу, суду чи третейського суду або набрало законної сили рішення за результатами такого розгляду спору;
3) між сторонами укладено договір про передачу спору на вирішення до третейського суду чи його розгляд в інший передбачений законом спосіб позасудового врегулювання спору, засвідчену копію якого подано до регуляторного органу;
4) заява щодо врегулювання спору подана особою, яка не має відповідних повноважень.
4. Регуляторний орган припиняє розгляд спору в разі, якщо:
1) після початку розгляду спору стали відомі обставини, зазначені у частині третій цієї статті;
2) від заявника надійшла заява про відмову від звернення про врегулювання спору;
3) сторонами укладено мирову угоду;
4) відбулося припинення юридичної особи (державної реєстрації припинення підприємницької діяльності фізичної особи - підприємця), яка була однією із сторін у справі.
5. Регуляторний орган на підставі заяви будь-якої із сторін спору приймає рішення у визначеному законом порядку про застосування тимчасових заходів захисту прав заявника, відповідно до передбачених цим Законом повноважень, шляхом видання припису утриматися від певних дій, заходів, які можуть ускладнити або унеможливити виконання рішення про врегулювання спору. Тимчасові заходи діють протягом періоду, визначеного рішенням регуляторного органу, але не довше ніж до набрання чинності рішенням щодо спору, крім випадків їх скасування чи зміни регуляторним органом за зверненням будь-якої із сторін спору, або в судовому порядку.
6. Рішення регуляторного органу, прийняті в ході розгляду спору, набувають чинності з дня їх прийняття.
Ст 24 ЗУ Про електронні комунікації зі змінами 2024 рік №1089-IX від 16.12.2020
Структура акту