Стаття 7 Закону України Про захист національного товаровиробника від демпінгового імпорту. Порядок розрахунку та визначення нормальної вартості

1. Нормальна вартість, як правило, визначається на підставі цін, установлених під час здійснення звичайних торговельних операцій між незалежними покупцями у країні експорту.

Продаж або операція можуть вважатися такими, що не здійснювалися під час звичайних торговельних операцій, якщо:

такий продаж або операція мають характеристики, які є винятковими для ринку, що є об'єктом розгляду;

товар продається за цінами, що значно відрізняються від цін, які практикуються на ринку; з незвичайно великими прибутками; за незвичайних умов продажу та (або) продажу стороні, яка є партнером або уклала компенсаційну угоду; за цінами, критерії визначення яких відрізняються від механізмів функціонування ринкової економіки.

2. У разі, якщо експортер у країні експорту не виробляє або не продає подібного товару, нормальна вартість визначається на основі цін інших продавців або виробників.

3. Ціни, що встановлюються між асоційованими сторонами (між контролюючою стороною і підконтрольною їй) або сторонами, які уклали компенсаційну угоду, можуть не вважатися цінами, що практикуються у звичайних торговельних операціях, і можуть не використовуватися для визначення нормальної вартості тільки у разі, якщо не встановлюється, що такі ціни не впливають на взаємовідносини сторін.

4. Для визначення нормальної вартості використовуються обсяги продажу подібного товару, призначеного для споживання на внутрішньому ринку країни експорту, якщо обсяг такого продажу становить не менше 5 відсотків обсягів продажу в країні імпорту зазначеного товару. Для визначення нормальної вартості можуть бути використані обсяги продажу подібного товару, які є меншими ніж 5 відсотків обсягів продажу в країні імпорту цього товару за умови, що встановлені ціни вважаються показовими на ринку, який є об'єктом розгляду.

5. Якщо у звичайних торговельних операціях не мав місце продаж подібного товару або цей продаж є незначним, або у зв'язку з особливостями внутрішнього ринку країни експорту такий продаж не може бути використаний для відповідного порівняння, нормальна вартість подібного товару визначається одним з таких способів:

1) на основі витрат виробництва в країні походження, збільшених на обгрунтовану суму торговельних, адміністративних та інших загальних витрат і обгрунтовану суму прибутку;

2) на основі експортних цін, що практикуються у звичайних торговельних операціях у відповідній третій країні, у разі якщо зазначені ціни є показовими.

6. Продаж подібного товару на внутрішньому ринку країни експорту або продаж на експорт у третю країну за цінами, нижчими за питомі витрати (постійні та змінні) на його виробництво, збільшені на торговельні, адміністративні та інші загальні витрати, може вважатися таким, що здійснювався не в межах звичайних торговельних операцій виключно внаслідок його ціни, та може не враховуватися при визначенні нормальної вартості у разі, якщо буде встановлено, що такий продаж здійснюється протягом значного періоду в значному обсязі за цінами, які не дають змоги покрити всі витрати протягом обгрунтованого строку.

7. У разі, якщо ціни є нижчими, ніж витрати у момент продажу, але вищими, ніж середньозважені величини витрат у період розслідування, вважається, що ці ціни дають змогу покрити витрати протягом обгрунтованого строку.

8. Продаж за цінами, нижчими за питомі витрати, вважається таким, що здійснюється у значному обсязі протягом значного періоду, якщо встановлено, що:

1) середньозважена величина ціни продажу є нижчою, ніж середньозважена величина питомих витрат;

2) або обсяг продажу за цінами, нижчими за питомі витрати, становить не менше 20 відсотків продажу, що використовується для визначення нормальної вартості.

При цьому значний період означає, як правило, період до одного року, але не менше шести місяців.

9. Для цілей цієї статті витрати обчислюються, як правило, за даними бухгалтерської звітності сторони, яка є суб'єктом антидемпінгового розслідування, за умов, що ця звітність складається відповідно до загальноприйнятих у країні, яка є об'єктом розгляду, принципів і правил бухгалтерського обліку, та повністю відображає витрати, пов'язані з виробництвом і продажем товару, який є об'єктом розгляду.

10. Міністерство враховує подані докази, що стосуються фактичного розподілу витрат, у тому числі докази, які передаються експортером або виробником у процесі антидемпінгового розслідування, за умови, що у процесі цього розслідування буде доведено, що такий розподіл витрат традиційно використовувався експортером або виробником. У разі неможливості використання іншого методу визначення розподілу витрат розподіл витрат визначається на підставі цифрових показників товарообігу. У разі неможливості провести перевірку розподілу витрат величини витрат перевіряються та відповідно коригуються на величину:

1) непоновлюваних статей витрат, результат від яких отримується у поточному виробництві в даний час та (або) в майбутньому;

2) або статей витрат, які, з урахуванням відповідних обставин, у період розслідування призначалися на введення в дію виробництва.

11. У разі, якщо протягом певної частини періоду, необхідного для відшкодування витрат виробництва, ці витрати були спричинені використанням нового виробничого обладнання, яке потребує значних додаткових інвестицій, низькими коефіцієнтами використання виробничих потужностей внаслідок введення в дію виробництва, що мали місце протягом усього або певної частини періоду розслідування, середніми витратами на етапі введення в дію виробництва є витрати, які включаються у середньозважену величину витрат, зазначених в частині сьомій цієї статті, понесені наприкінці етапу введення в дію виробництва, і обчислені у вимірюваннях періоду, який є об'єктом розгляду, відповідно до частини десятої цієї статті. Тривалість етапу введення в дію виробництва визначається залежно від обставин, що склалися для виробника або експортера товару, який є об'єктом розслідування, але не повинна перевищувати відповідної початкової частини періоду, необхідного для відшкодування витрат виробництва. Для коригування витрат, здійснених протягом періоду розслідування, дані щодо етапу введення в дію виробництва, який триває понад цей період, враховуються у разі, якщо вони подані до початку проведення перевірок відповідно до статті 29 цього Закону та протягом трьох місяців від дати порушення антидемпінгового розслідування.

12. Суми торговельних, адміністративних та інших загальних витрат і суми прибутків визначаються на підставі фактичних даних, що стосуються виробництва та продажу подібного товару експортером або виробником, що є суб'єктом антидемпінгового розслідування, у звичайних торговельних операціях. У разі неможливості визначення сум зазначених витрат і прибутків на підставі фактичних даних вони обчислюються на основі:

1) середньозваженої величини фактичних сум, сплачених або одержаних іншими експортерами чи виробниками, які є суб'єктами антидемпінгового розслідування, під час виробництва та продажу подібного товару на внутрішньому ринку країни походження;

2) фактичних сум, сплачених чи одержаних експортером або виробником, який є суб'єктом розгляду, під час виробництва та продажу в звичайних торговельних операціях тієї ж категорії товару на внутрішньому ринку країни походження;

3) іншого прийнятного та обгрунтованого методу за умов, що сума прибутку, яка таким чином встановлюється, не перевищує прибутку, що його, як правило, отримують інші експортери або виробники у разі продажу товарів тієї ж категорії на внутрішньому ринку країни походження.

Ст 7 ЗУ Про захист національного товаровиробника від демпінгового імпорту зі змінами 2024 рік №330-XIV від 22.12.1988, редакція від 13.02.2020

Закон чинний. Актуальність перевірено 10.02.2021

Структура акту