Стаття 11 Закону України Про захист національного товаровиробника від демпінгового імпорту. Особливості визначення національного товаровиробника

1. Відповідно до цього Закону національний товаровиробник визначається як сукупність виробників подібного товару або тих із них, сукупне виробництво яких становить основну частину усього обсягу виробництва в країні імпорту цього товару, з урахуванням особливостей, передбачених цією статтею та частиною шостою статті 12 цього Закону. При визначенні національного товаровиробника враховуються такі особливості:

1) у разі, якщо виробники подібного товару в країні імпорту пов'язані з експортерами чи імпортерами або одночасно є імпортерами товару, про який стверджується, що цей товар є об'єктом демпінгу, національним товаровиробником може вважатися решта виробників, за винятком зазначених;

2) у відповідних випадках територія країни імпорту може поділятися на два або більше конкурентоспроможних ринки виробництва подібного товару, а виробники кожного такого ринку можуть вважатися національним товаровиробником за таких умов:

у межах кожного такого ринку виробники продають весь або більшу частину виробленого подібного товару саме на цьому ринку;

попит на кожному такому ринку на товар, який є об'єктом розгляду, не задовольняється повною мірою виробниками з інших регіонів країни імпорту. За таких обставин доводиться наявність шкоди, навіть якщо вона не завдається більшості підприємств, що входять до складу національного товаровиробника, за умов, що демпінговий імпорт зосереджується на такому окремому ринку та заподіює шкоду виробникам усіх або більшої частини цих підприємств, які виробляють подібний товар у межах такого окремого ринку.

2. Виробники вважаються пов'язаними з експортерами або імпортерами за наявності однієї (або кількох) з таких умов:

1) один з них безпосередньо або опосередковано контролює іншого;

2) обидва безпосередньо або опосередковано контролюються третім;

3) разом вони безпосередньо або опосередковано контролюють третього, що впливає на дії (бездіяльність) такого виробника таким чином, що ці дії (бездіяльність) відрізняються від дій інших виробників, які не пов'язані з експортерами, імпортерами та виробниками, зазначеними у пунктах 1 і 2 цієї частини.

Виробник (експортер, імпортер) контролює іншого суб'єкта, якщо він може юридично або фактично здійснювати вплив на нього або здійснювати управління ним.

Ст 11 ЗУ Про захист національного товаровиробника від демпінгового імпорту зі змінами 2024 рік №330-XIV від 22.12.1988, редакція від 13.02.2020

Закон чинний. Актуальність перевірено 10.02.2021

Структура акту