1. Декларування товарів у режим спільного транзиту здійснюється шляхом заявлення точних відомостей про товари, мету їх переміщення через митну територію України, а також відомостей, необхідних для здійснення їх митного контролю та митного оформлення.
Для декларування товарів у режим спільного транзиту використовуються митні декларації окремих типів, що відповідають типам митних декларацій, запроваджених Конвенцією про процедуру спільного транзиту від 20 травня 1987 року.
У разі застосування митної декларації для поміщення товарів у режим спільного транзиту вимоги Митного кодексу України щодо подання попередньої митної декларації не застосовуються.
2. Митниця відправлення приймає митну декларацію для поміщення товарів у режим спільного транзиту у разі виконання таких умов:
1) митна декларація містить всі дані, необхідні для цілей поміщення товарів у режим спільного транзиту, відповідно до встановленого порядку заповнення митних декларацій;
2) митна декларація супроводжується документами, визначеними статтею 335 Митного кодексу України, а також у випадках, визначених законодавством, - дозвільним документом на транзит через митну територію України, який видається відповідними уповноваженими органами;
3) митниці відправлення пред’явлені товари, якщо інше не передбачено цим Законом.
3. На вимогу митниці відправлення суб’єкт режиму зобов’язаний надати документи, зазначені у частині другій цієї статті, у вигляді електронних документів або документів у паперовому вигляді чи їх електронних (сканованих) копій, засвідчених кваліфікованим електронним підписом суб’єкта режиму або уповноваженої ним особи.
4. Митні формальності щодо товарів, що поміщуються у режим спільного транзиту, здійснюються в місцях розташування відповідних підрозділів митних органів протягом робочого часу, встановленого для цих органів. За письмовим зверненням суб’єкта режиму або перевізника від імені суб’єкта режиму митні формальності можуть виконуватися митними органами поза місцем розташування цих органів, а також поза робочим часом, установленим для них, на умовах, визначених Митним кодексом України.
5. Митниця відправлення з метою перевірки відомостей, які містить прийнята митна декларація, має право:
1) перевіряти відповідність відомостей, заявлених у митній декларації, даним, зазначеним у документах, що супроводжують митну декларацію;
2) за потреби вимагати від суб’єкта режиму надання документів, передбачених статтею 335 Митного кодексу України, необхідні для здійснення митного контролю та поміщення товарів у режим спільного транзиту;
3) проводити митний огляд, переогляд та облік товарів;
4) відбирати проби та зразки товарів.
6. Якщо інше не передбачено цим Законом, митниця відправлення зобов’язана перевірити правильність декларування суми митних платежів, що підлягають гарантуванню у процесі оформлення митної декларації для поміщення товарів у режим спільного транзиту, наявність, чинність та достатність фінансової гарантії.
Якщо надана фінансова гарантія виявляється недостатньою для забезпечення сплати суми митного боргу, суб’єкт режиму має право надати додаткову фінансову гарантію або замінити раніше надану фінансову гарантію новою.
7. У разі тимчасової відмови електронної транзитної системи або електронної системи управління гарантіями, або електронного з’єднання між такими системами та системою, яка використовується для подання митної декларації, митна декларація для поміщення товарів у режим спільного транзиту може бути подана у паперовій формі.
8. Порядок виконання митних формальностей при здійсненні митного оформлення товарів, що поміщуються у режим спільного транзиту, а також особливості виконання митних формальностей у разі застосування митної декларації у паперовій формі встановлюється центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику.
Ст 6 ЗУ Про режим спільного транзиту та запровадження національної електронної транзитної системи зі змінами 2024 рік №78-IX від 12.09.2019, редакція від 03.07.2020
Структура акту