У цьому Законі наведені нижче терміни вживаються у такому значенні:
архівний документ - документ незалежно від його виду, виду матеріального носія інформації, місця, часу створення і місця зберігання та форми власності на нього, що припинив виконувати функції, для яких був створений, але зберігається або підлягає зберіганню з огляду на значущість для особи, суспільства чи держави або цінність для власника також як об’єкт рухомого майна;
документ Національного архівного фонду - архівний документ, культурна цінність якого визнана відповідною експертизою та який підлягає державному обліку і зберіганню;
Національний архівний фонд - сукупність архівних документів, що відображають історію духовного і матеріального життя Українського народу та інших народів, мають культурну цінність і є надбанням української нації;
експертиза цінності документів - всебічне вивчення документів з метою внесення їх до Національного архівного фонду або вилучення з нього, проведення грошової оцінки документів Національного архівного фонду, віднесення їх до унікальних і встановлення строків зберігання документів, що не підлягають внесенню до Національного архівного фонду;
унікальний документ - документ Національного архівного фонду, що становить виняткову культурну цінність, має важливе значення для формування національної самосвідомості Українського народу і визначає його вклад у всесвітню культурну спадщину;
особистий архівний документ - архівний документ, що створений фізичною особою або безпосередньо її стосується;
архівна справа - галузь життєдіяльності суспільства, що охоплює наукові, організаційні, правові, технологічні, економічні та інші питання діяльності юридичних і фізичних осіб, пов’язані із нагромадженням, обліком, зберіганням архівних документів та використанням відомостей, що в них містяться;
діловодство - сукупність процесів, що забезпечують документування управлінської інформації і організацію роботи із службовими документами;
архівна установа, архів, архівний підрозділ, архівний відділ - це відповідно установа чи структурний підрозділ, що забезпечує облік і зберігання архівних документів, використання відомостей, що в них містяться, та формування Національного архівного фонду і/або здійснює управління, науково-дослідну та інформаційну діяльність у сфері архівної справи і діловодства;
державна архівна установа - архівна установа, що здійснює свою діяльність за рахунок коштів Державного бюджету України;
приватне архівне зібрання - зібрання архівних документів, що є власністю однієї або кількох осіб;
таємний архів - архівна установа, про існування якої не заявлено публічно;
користувач архівними документами - фізична або юридична особа, яка відповідно до законодавства ознайомлюється з архівними документами;
{Абзац чотирнадцятий статті 1 виключено на підставі Закону № 534-V від 22.12.2006}
довідковий апарат - довідники у будь-якій формі (путівники, описи, каталоги, покажчики, бази даних, номенклатури справ тощо), призначені для пошуку архівних документів або відомостей, що містяться в них;
номенклатура справ - обов’язковий для кожної юридичної особи систематизований перелік назв справ, що формуються в її діловодстві, із зазначенням строків зберігання справ;
архівна довідка - документ архівної установи, оформлений відповідно до законодавства, що містить інформацію про предмет запиту на підставі архівних документів із зазначенням їх пошукових даних.
Ст 1 ЗУ Про Національний архівний фонд та архівні установи зі змінами 2024 рік №3814-XII від 24.12.1993, редакція від 16.10.2020
Структура акту