Стаття 11 Закону України Про акредитацію органів з оцінки відповідності. Порядок проведення акредитації

{Частину першу статті 11 виключено на підставі Закону № 4224-VI від 22.12.2011}

Основними етапами здійснення акредитації є:

подання заявки органом з оцінки відповідності (заявником) на акредитацію чи розширення сфери його акредитації;

надання заявником інформації та документації, необхідної для акредитації;

призначення групи аудиторів з акредитації;

складання програми робіт з акредитації та інформування про це заявника;

проведення аналізу наданої інформації та документації;

проведення оцінки заявника на місці;

аналіз зібраних матеріалів і складання акта оцінки з рекомендаціями щодо акредитації заявника (розширення сфери його акредитації) або відмови в акредитації заявника (відмови в розширенні сфери його акредитації);

прийняття рішення про акредитацію заявника (розширення сфери його акредитації) або про відмову в акредитації заявника (відмову в розширенні сфери його акредитації).

Національний орган України з акредитації на підставі заявки органу з оцінки відповідності оцінює компетентність цього органу для провадження визначеної в заявці діяльності з оцінки відповідності.

Якщо національний орган України з акредитації встановлює, що відповідний орган з оцінки відповідності є компетентним для провадження визначеної в заявці діяльності з оцінки відповідності, національний орган України з акредитації приймає рішення про його акредитацію чи розширення сфери його акредитації. У разі прийняття рішення про акредитацію органу з оцінки відповідності йому видається атестат про акредитацію та надається право використовувати національний знак акредитації. Строк дії атестата про акредитацію становить п'ять років. Опис та правила застосування національного знака акредитації встановлюються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері економічного розвитку.

У разі прийняття рішення про відмову в акредитації чи відмову в розширенні сфери акредитації заявникові видається (надсилається) письмове повідомлення про таку відмову, в якому зазначаються її підстави.

Національний орган України з акредитації проводить моніторинг шляхом здійснення нагляду, повторних, позачергових та інших оцінок акредитованих органів.

Якщо національний орган України з акредитації встановлює, що акредитований орган з оцінки відповідності втратив компетентність для провадження визначеної діяльності з оцінки відповідності або вчинив грубе порушення своїх обов'язків, національний орган України з акредитації вживає всіх належних заходів до обмеження сфери акредитації, тимчасового зупинення дії або скасування атестата про акредитацію.

Рішення про акредитацію, відмову в акредитації, розширення та обмеження сфери акредитації, тимчасове зупинення і поновлення дії та скасування атестата про акредитацію приймає керівник національного органу України з акредитації, а у разі його відсутності - особа, яка його заміщує.

У разі якщо керівник національного органу України з акредитації або особа, яка його заміщує на час відсутності, брав (брала) участь у проведенні оцінки органу з оцінки відповідності, рішення, зазначене в частині восьмій цієї статті, на підставі такої оцінки приймає один із заступників керівника національного органу України з акредитації, який не брав участі у проведенні відповідної оцінки.

Строки здійснення акредитації визначаються національним органом України з акредитації.

Ст 11 ЗУ Про акредитацію органів з оцінки відповідності зі змінами 2024 рік №2407-III від 17.05.2001, редакція від 01.01.2021

Закон чинний. Актуальність перевірено 10.02.2021

Структура акту