У цьому Законі терміни вживаються у такому значенні:
акредитація органів з оцінки відповідності (далі - акредитація) - засвідчення національним органом України з акредитації того, що орган з оцінки відповідності відповідає вимогам національних стандартів, гармонізованих з відповідними міжнародними та європейськими стандартами або вимогам міжнародних чи європейських стандартів, та у разі необхідності будь-яким додатковим вимогам щодо акредитації у відповідних сферах для провадження визначеної діяльності з оцінки відповідності;
взаємне оцінювання - процес оцінювання національного органу України з акредитації національними органами з акредитації інших держав, що здійснюється відповідно до вимог, прийнятих міжнародними, європейськими та іншими регіональними організаціями з акредитації, членом яких є національний орган України з акредитації;
консультування - надання консультаційних послуг та іншої допомоги щодо розроблення і впровадження систем управління та процедур діяльності органів з оцінки відповідності, а також щодо додержання інших вимог, необхідних для їх акредитації;
національний знак акредитації - знак, який засвідчує, що організація, яка використовує цей знак, акредитована національним органом України з акредитації;
{Абзац шостий статті 1 виключено на підставі Закону № 124-VIII від 15.01.2015}
{Абзац сьомий статті 1 виключено на підставі Закону № 124-VIII від 15.01.2015}
оцінка - процес оцінювання компетентності органу з оцінки відповідності у визначеній сфері акредитації, що здійснюється національним органом України з акредитації на основі визначених стандартів та/або інших нормативних документів;
{Абзац дев'ятий статті 1 виключено на підставі Закону № 124-VIII від 15.01.2015}
персонал з акредитації - аудитори з акредитації та експерти з акредитації, які залучаються національним органом України з акредитації для проведення робіт з акредитації.
Ст 1 ЗУ Про акредитацію органів з оцінки відповідності зі змінами 2024 рік №2407-III від 17.05.2001, редакція від 01.01.2021
Структура акту