Стаття 49 Закону України Про заставу. Застава майнових прав

Заставодавець може укласти договір застави як належних йому на момент укладення договору прав вимоги по зобов'язаннях, в яких він є кредитором, так і тих, що можуть виникнути в майбутньому.

У договорі застави прав повинна бути вказана особа, яка є боржником по відношенню до заставодавця. Заставодавець зобов'язаний повідомити свого боржника про здійснену заставу прав.

Строкове право вимоги, яке належить заставодавцю-кредитору може бути предметом застави тільки до закінчення строку його дії.

У договорі застави прав, які не мають грошової оцінки, вартість предмета застави визначається угодою сторін.

Ст 49 ЗУ Про заставу зі змінами 2024 рік №2654-XII від 02.10.1992, редакція від 06.10.2021

Закон чинний. Актуальність перевірено 10.02.2021

Структура акту