Стаття 22 Закону України Про угоди про розподіл продукції. Розпорядження частиною виробленої продукції, що належить інвестору

1. Інвестор має право вільно розпоряджатися частиною виробленої продукції, право власності на яку набуто ним відповідно до умов угоди, в тому числі: самостійно визначати умови реалізації (зокрема право на вільний вибір покупця), продавати за вільними цінами в Україні та за її межами (експортувати), обмінювати, передавати безоплатно та здійснювати будь-які інші операції щодо такої продукції. На таку продукцію не поширюються режим ліцензування та квотування під час експорту та аналогічні обмеження під час реалізації її на території України.

Інвестор зобов'язаний реалізовувати виключно в межах території України державі або іншим суб'єктам підприємницької діяльності продукцію, що належить йому відповідно до умов угоди про розподіл продукції, якщо така вимога випливає з умов конкурсу та укладеної угоди, а ціна реалізації не нижча від цін, що склалися на міжнародних ринках на таку продукцію. В цьому разі реалізація продукції здійснюється за умови гарантій її оплати, якщо інше не передбачене договором купівлі-продажу.

2. Будь-які обмеження прав інвестора, передбачених частиною першою цієї статті, допускаються, лише якщо вони передбачені угодою та випливають з умов конкурсу на укладення угоди про розподіл продукції.

Ст 22 ЗУ Про угоди про розподіл продукції зі змінами 2024 рік №1039-XIV від 14.09.1999, редакція від 15.01.2022

Закон чинний. Актуальність перевірено 10.02.2021

Структура акту