Стаття 1 Закону України Про радіочастотний ресурс України. Терміни та їх визначення

Закон втратив чинність

У цьому Законі наведені нижче терміни вживаються в такому значенні:

виділення радіочастот - надання відповідним записом у Плані використання радіочастотного ресурсу України права використовувати певні смуги радіочастот для застосування в Україні визначених цим Планом радіотехнологій;

випромінювальний пристрій - технічний пристрій, що використовується для виробничих, наукових, медичних, побутових потреб, за винятком потреб радіозв'язку, який випромінює електромагнітну енергію в навколишній простір і який не є радіоелектронним засобом;

висновок щодо електромагнітної сумісності (далі - висновок) - технічний висновок щодо можливості застосування конкретного радіоелектронного засобу у визначених умовах;

дозвіл на експлуатацію радіоелектронного засобу або випромінювального пристрою (далі - дозвіл на експлуатацію) - документ, який засвідчує право власника конкретного радіоелектронного засобу або випромінювального пристрою на його експлуатацію протягом визначеного терміну в певних умовах;

електромагнітна сумісність - здатність радіоелектронних засобів і випромінювальних пристроїв одночасно функціонувати з обумовленою якістю в реальних умовах експлуатації з урахуванням впливу ненавмисних радіозавад і не створювати неприпустимих радіозавад іншим радіоелектронним засобам;

конверсія радіочастотного ресурсу України - виконання комплексу заходів, яким передбачена зміна радіослужб та/або радіотехнологій чи категорії користувачів радіочастотного ресурсу України для подальшого використання певної смуги або смуг радіочастот;

користування радіочастотним ресурсом - діяльність, пов'язана із застосуванням радіоелектронних засобів та/або випромінювальних пристроїв, що випромінюють електромагнітну енергію в навколишній простір у межах радіочастотного ресурсу;

користувач радіочастотного ресурсу - юридична або фізична особа, діяльність якої безпосередньо пов'язана з користуванням радіочастотним ресурсом відповідно до законодавства;

ліцензія на користування радіочастотним ресурсом України - документ, який засвідчує право суб'єкта господарювання на користування радіочастотним ресурсом України протягом визначеного терміну в конкретних регіонах та в межах певних смуг, номіналів радіочастот з виконанням ліцензійних умов;

міжнародний ідентифікатор кінцевого обладнання (далі - ідентифікатор) - унікальна кодова послідовність (комбінація) цифр або цифр та літер, яка присвоюється виробником обладнання кожній одиниці кінцевого обладнання, що використовується в телекомунікаційній мережі;

Національна таблиця розподілу смуг радіочастот України - нормативно-правовий акт, яким регламентується розподіл смуг радіочастот радіослужбам в Україні і розподіл на смуги спеціального та загального користування;

План використання радіочастотного ресурсу України - нормативно-правовий акт, яким визначаються напрями використання радіочастотного ресурсу України на даний час та на перспективу з визначенням певних смуг, номіналів радіочастот і дозволених в Україні радіотехнологій та термінів застосування діючих і перспективних радіотехнологій;

присвоєння смуг, номіналів радіочастот - реєстрація дозволу на експлуатацію радіоелектронних засобів і випромінювальних пристроїв у реєстрі присвоєнь смуг, номіналів радіочастот з визначенням смуги, номіналу радіочастот, параметрів випромінювання та умов експлуатації конкретного радіоелектронного засобу;

радіозавади - електромагнітне випромінювання будь-якого походження, яке перешкоджає прийманню радіосигналів;

радіозв'язок - електрозв'язок, який здійснюється з використанням радіохвиль;

радіоелектронний засіб - технічний засіб, призначений для передавання та/або приймання радіосигналів радіослужбами;

радіоелектронний засіб спеціального призначення - радіоелектронний засіб, призначений для здійснення діяльності спеціальних користувачів відповідно до їх функціональних обов'язків;

радіослужби - визначені Регламентом радіозв'язку Міжнародного союзу електрозв'язку служби передавання та/або приймання радіохвиль певними радіоелектронними засобами користувачів радіочастотного ресурсу;

радіотехнологія - сукупність способів формування, передавання, приймання (обробки) радіосигналів, які складають єдиний технологічний процес передавання та приймання радіосигналів і застосування якої передбачає використання радіочастотного ресурсу;

радіочастота - електромагнітна хвиля у просторі без штучного спрямовуючого середовища з певним номіналом частоти в межах радіочастотного спектра;

радіочастотний моніторинг - збирання, оброблення, збереження та аналіз даних про параметри випромінювання радіоелектронних засобів і випромінювальних пристроїв, які діють у відповідних смугах радіочастот;

радіочастотний ресурс - частина радіочастотного спектра, придатна для передавання та/або приймання електромагнітної енергії радіоелектронними засобами і яку можливо використовувати на території України та за її межами відповідно до законів України та міжнародного права, а також на виділених для України частотно-орбітальних позиціях;

радіочастотний спектр - безперервний інтервал радіочастот, не вищий за 3 ТГц;

Реєстр радіоелектронних засобів та випромінювальних пристроїв, заборонених до застосування та ввезення на територію України, - зведений перелік заборонених до застосування та ввезення на територію України, а також тих, що потребують спеціального порядку оформлення, типів радіоелектронних засобів та випромінювальних пристроїв;

розподіл смуг радіочастот - регламентування відповідним записом у Національній таблиці розподілу смуг радіочастот України використання певної заданої смуги радіочастот однією чи декількома радіослужбами;

смуга радіочастот - частина радіочастотного спектра, визначена певним інтервалом радіочастот.

Термін "технічні вимоги" вживається у значенні, наведеному в Законі України "Про телекомунікації".

Ст 1 ЗУ Про радіочастотний ресурс України зі змінами 2024 рік №1770-III від 01.06.2000, редакція від 24.11.2021

Структура акту