Стаття 46 Закону України Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг. Підстави призначення тимчасової адміністрації

1. Національний банк України має право призначити тимчасову адміністрацію фінансової установи (крім банку), діяльність якої ліцензується Національним банком України, у разі:

1) систематичних порушень фінансовою установою законних вимог Національного банку України.

Ознаки систематичного порушення визначаються нормативно-правовим актом Національного банку України;

2) якщо фінансова установа протягом 30 робочих днів не виконує 10 і більше відсотків своїх прострочених зобов'язань;

3) арешту або набрання законної сили обвинувальним вироком щодо злочинних діянь керівників фінансової установи;

4) вчинення фінансовою установою дій щодо приховування рахунків, будь-яких активів, реєстрів, звітів, документів;

5) необгрунтованої відмови фінансової установи у наданні документів чи інформації, передбачених цим Законом, уповноваженим особам;

6) наявності публічного конфлікту у керівництві фінансової установи;

7) наявності клопотання фінансової установи про призначення тимчасової адміністрації.

2. Тимчасова адміністрація приступає до виконання своїх обов'язків негайно після прийняття рішення про її призначення.

3. Тимчасова адміністрація очолюється керівником, який призначається Національним банком України.

4. Строк повноважень тимчасової адміністрації не може перевищувати одного року з дня її призначення.

Ст 46 ЗУ Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг зі змінами 2024 рік №2664-III від 12.07.2001, редакція від 11.02.2022

Закон чинний. Актуальність перевірено 10.02.2021

Структура акту