1. У цьому Законі наведені нижче терміни вживаються в такому значенні:
Державний земельний кадастр - єдина державна геоінформаційна система відомостей про землі, розташовані в межах державного кордону України, їх цільове призначення, обмеження у їх використанні, а також дані про кількісну і якісну характеристику земель, їх оцінку, про розподіл земель між власниками і користувачами;
державна реєстрація земельної ділянки - внесення до Державного земельного кадастру передбачених цим Законом відомостей про формування земельної ділянки та присвоєння їй кадастрового номера;
{Абзац четвертий частини першої статті 1 виключено на підставі Закону № 554-IX від 13.04.2020 - вводиться в дію з 1 січня 2021 року}
{Абзац п'ятий частини першої статті 1 виключено на підставі Закону № 554-IX від 13.04.2020 - вводиться в дію з 1 січня 2021 року}
{Абзац шостий частини першої статті 1 виключено на підставі Закону № 554-IX від 13.04.2020 - вводиться в дію з 1 січня 2021 року}
заява в електронній формі - заява про внесення або отримання відомостей з Державного земельного кадастру про земельну ділянку, яка формується і подається з використанням Єдиного державного вебпорталу електронних послуг, у тому числі через інтегровану з ним інформаційну систему центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин;
індексна кадастрова карта (план) - картографічний документ, що відображає місцезнаходження, межі і нумерацію кадастрових зон і кварталів та використовується для присвоєння кадастрових номерів земельним ділянкам і ведення кадастрової карти (плану);
кадастрова зона - сукупність (об'єднання) кадастрових кварталів;
кадастрова карта (план) - графічне зображення, що містить відомості про об'єкти Державного земельного кадастру;
кадастровий квартал - компактна територія, що визначається з метою раціональної організації кадастрової нумерації та межі якої, як правило, збігаються з природними або штучними межами (річками, струмками, каналами, лісосмугами, вулицями, шляхами, інженерними спорудами, огорожами, фасадами будівель, лінійними спорудами тощо);
кадастровий номер земельної ділянки - індивідуальна, що не повторюється на всій території України, послідовність цифр та знаків, яка присвоюється земельній ділянці під час її державної реєстрації і зберігається за нею протягом усього часу існування;
режимоутворюючий об'єкт - об'єкт природного або штучного походження (водний об'єкт, об'єкт магістральних трубопроводів, енергетичний об'єкт, об’єкт культурної спадщини (пам’ятка культурної спадщини та її територія, об’єкт культурної всесвітньої спадщини, буферна зона, історичний ареал населеного місця, історико-культурний заповідник, історико-культурна заповідна територія), акваторія морського порту, військовий об'єкт, інший визначений законом об'єкт), під яким та /або навколо якого у зв'язку з його природними або набутими властивостями згідно із законом встановлюються обмеження у використанні земель.
2. Терміни "геоінформаційна система", "геопросторовий об’єкт", "геопросторові дані" вживаються у значенні, наведеному в Законі України "Про національну інфраструктуру геопросторових даних".
Термін "функціональна зона" вживається в цьому Законі у значенні, наведеному в Законі України "Про регулювання містобудівної діяльності".
Ст 1 ЗУ Про Державний земельний кадастр зі змінами 2024 рік №3613-VI від 07.07.2011, редакція від 10.12.2021
Структура акту