Закон України Про державну допомогу суб'єктам господарювання. Розділ 9. ПРИКІНЦЕВІ ТА ПЕРЕХІДНІ ПОЛОЖЕННЯ

1. Цей Закон набирає чинності через три роки з дня його опублікування, крім частини другої статті 6, частини першої та пунктів 6-10 частини другої статті 8, частини другої статті 14, які набирають чинності з дня, наступного за днем його опублікування.

2. Усі надавачі державної допомоги протягом одного року з дня набрання чинності цим Законом зобов’язані подати Уповноваженому органові повідомлення про програми підтримки суб’єктів господарювання за рахунок ресурсів держави чи місцевих ресурсів, які існували на день набрання чинності цим Законом. Подання повідомлення, його розгляд та розгляд справи про державну допомогу здійснюються у порядку, визначеному розділом 4 цього Закону.

3. Чинна державна допомога, що існувала на день набрання чинності цим Законом, яка відповідно до рішення Уповноваженого органу визнана недопустимою для конкуренції, має бути приведена у відповідність із цим Законом у строк, визначений Уповноваженим органом, але не більш як протягом п’яти років з дня набрання чинності цим Законом.

4. Внести зміни до таких законодавчих актів України:

1) статтю 26 Господарського кодексу України (Відомості Верховної Ради України, 2003 р., №№ 18-22, ст. 144) викласти в такій редакції:

"Стаття 26. Державна допомога суб’єктам господарювання

1. Правові засади проведення моніторингу державної допомоги суб’єктам господарювання та здійснення контролю за допустимістю такої допомоги для конкуренції встановлюються законодавством про державну допомогу суб’єктам господарювання";

2) частину третю статті 19 Кодексу адміністративного судочинства України (Відомості Верховної Ради України, 2005 р., №№ 35-37, ст. 446) після слів "у сфері державних закупівель" доповнити словами "та рішень у сфері державної допомоги суб’єктам господарювання, адміністративні справи за позовом Антимонопольного комітету України у сфері державної допомоги суб’єктам господарювання";

3) у Законі України "Про Антимонопольний комітет України" (Відомості Верховної Ради України, 1993 р., № 50, ст. 472; 2000 р., № 41, ст. 343; 2004 р., № 13, ст. 181; 2006 р., № 14, ст. 118; 2007 р., № 9, ст. 67; 2010 р., № 33, ст. 471; 2013 р., № 18, ст. 162):

статтю 3 доповнити пунктом 6 такого змісту:

"6) проведення моніторингу державної допомоги суб’єктам господарювання та здійснення контролю за допустимістю такої допомоги для конкуренції";

частину першу статті 5 після слів "Про захист від недобросовісної конкуренції" доповнити словами "Про державну допомогу суб’єктам господарювання";

статтю 7 доповнити частиною п’ятою такого змісту:

"У сфері здійснення контролю за допустимістю державної допомоги для конкуренції Антимонопольний комітет України має повноваження, визначені Законом України "Про державну допомогу суб’єктам господарювання";

частину першу і перше речення частини другої статті 22-1 після слів "законодавством про захист економічної конкуренції" доповнити словами "та про державну допомогу суб’єктам господарювання".

5. Установити, що тимчасово на період дії карантину, запровадженого Кабінетом Міністрів України в установленому законом порядку на всій території України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби COVID-19, та до 31 грудня 2020 року подання, розгляд повідомлення про нову державну допомогу з пропозиціями щодо підготовки проектів законів, інших нормативно-правових та розпорядчих актів, спрямованих на підтримку суб’єктів господарювання за рахунок ресурсів держави чи місцевих ресурсів, внесення змін до умов чинної державної допомоги для цілі, передбаченої пунктом 2 частини першої статті 6 цього Закону, здійснюються у порядку, визначеному розділом 4 цього Закону з урахуванням особливостей, встановлених цим пунктом.

З метою належної підготовки повідомлень про державну допомогу надавачі державної допомоги можуть звертатися до Уповноваженого органу з метою отримання консультацій. Надавач державної допомоги обирає форму надання консультацій Уповноваженим органом. Уповноважений орган зобов’язаний надати консультацію надавачу державної допомоги не пізніше двох робочих днів після отримання запиту від надавача державної допомоги.

Повідомлення про нову державну допомогу вважається прийнятим до розгляду з моменту його надходження до Уповноваженого органу.

Рішення за результатами розгляду повідомлення про нову державну допомогу, поданого з урахуванням вимог цього пункту, приймається Уповноваженим органом протягом 15 днів з дня початку його розгляду.

За результатами розгляду повідомлення про нову державну допомогу Уповноважений орган приймає рішення щодо:

визнання підтримки суб’єкта господарювання, зазначеної у повідомленні про нову державну допомогу, такою, що не є державною допомогою відповідно до цього Закону, у тому числі внаслідок внесення надавачем державної допомоги змін до умов її надання;

допустимості нової державної допомоги для конкуренції, у тому числі внаслідок внесення надавачем державної допомоги змін до умов її надання;

допустимості нової державної допомоги для конкуренції, за умови виконання надавачем та отримувачами державної допомоги встановлених Уповноваженим органом зобов’язань;

визнання нової державної допомоги недопустимою для конкуренції.

Якщо протягом строку розгляду повідомлення про нову державну допомогу, встановленого цим пунктом, Уповноважений орган не прийняв рішення, рішення про допустимість нової державної допомоги для конкуренції вважається прийнятим.

Прийняття рішення про визнання нової державної допомоги недопустимою для конкуренції не позбавляє надавача державної допомоги права повторно звернутися до Уповноваженого органу з повідомленням про нову державну допомогу.

5-1. Установити, що вимоги цього Закону не поширюються на заходи, передбачені Законом України "Про особливості реформування підприємств оборонно-промислового комплексу державної форми власності".

6. Кабінету Міністрів України протягом трьох місяців з дня набрання чинності цим Законом:

подати до Верховної Ради України пропозиції щодо приведення законодавчих актів України у відповідність із цим Законом;

привести свої нормативно-правові акти у відповідність із цим Законом;

забезпечити приведення міністерствами та іншими центральними органами виконавчої влади їх нормативно-правових актів у відповідність із цим Законом;

забезпечити прийняття нормативно-правових актів, передбачених цим Законом.


Президент України

П.ПОРОШЕНКО

м. Київ

1 липня 2014 року

№ 1555-VII

Закон чинний. Актуальність перевірено 10.02.2021