1. Державна політика у сфері аквакультури здійснюється шляхом:
науково обґрунтованого поєднання екологічних, економічних та соціальних інтересів з метою забезпечення сталого розвитку аквакультури;
врахування природних і соціально-економічних особливостей рибогосподарських водних об’єктів та прилеглих до них територій при плануванні і створенні рибницьких господарств щодо здійснення аквакультури;
здійснення оцінки впливу на довкілля у сфері аквакультури в порядку, встановленому законом;
попередження антропогенного забруднення, що є наслідком господарської або іншої діяльності у сфері аквакультури;
здійснення аквакультури способами, що не допускають заподіяння шкоди навколишньому природному середовищу, зменшення запасів водних біоресурсів, їх кількісного та якісного складу у водних об’єктах (їх частинах);
підвищення конкурентоспроможності, поліпшення якості та розширення асортименту продукції аквакультури вітчизняного виробництва, поліпшення умов забезпечення населення такою продукцією;
сприяння розвитку аквакультури, захисту інтересів вітчизняних суб'єктів аквакультури та національного ринку продукції аквакультури;
підвищення ефективності використання наявного фонду рибогосподарських водних об'єктів (їх частин) для потреб розвитку аквакультури;
сприяння створенню рівних умов конкуренції для суб'єктів аквакультури, сприятливих умов для розвитку малого та середнього бізнесу у сфері аквакультури;
сприяння діяльності у сфері аквакультури, спрямованій на збільшення запасів та збереження біорізноманіття водних біоресурсів у водних об’єктах (їх частинах);
удосконалення нормативно-правової бази рибогосподарської діяльності для забезпечення раціонального використання об’єктів аквакультури;
науково-технічного забезпечення розвитку аквакультури;
забезпечення ефективного функціонування системи підготовки фахівців у сфері аквакультури;
розвитку міжнародного науково-технічного співробітництва у сфері аквакультури.
Ст 4 ЗУ Про аквакультуру зі змінами 2024 рік №5293-VI від 18.09.2012, редакція від 02.03.2021
Структура акту